У будинок впускаю весну:
Їх свіжі, пянкі аромати.
Чи у серці є місце Христу?
Друже, варто Ісуса пізнати!
Долітає із вулиці дзвін -
ПереспІви вдоволених птахів.
Чи вже Бог твоє серце змінив,
Поселивши Свій мир й дивну радість!?
Серед лісу біжить джерельце,
В його очі ясні задивляюсь.
Та найбільше - Господнє лице
Відшукати чи теж намагаюсь?
Ніжний пролісок душу манить,
І надія наповнює груди:
Мій Спаситель із неба зорить,
Й тих, хто прагне Його, бачить всюди.
Пробуджуся із співом птахів,
Буду з ними Христа величати.
Бог до смерті людей полюбив.
Й ще сьогодні готовий прощати!
***
"Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!" (Біблія, Ісая 55:6)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
