Небеса проповедуют
Славу Божию и о делах
Рук Его вещает твердь.
ПС. 18-2
Благословен
Грядущий день!
Ещё царит ночная тень,
Ещё в небесном океане
Мерцают звёзды в своей славе;
А с ними месяц молодой
Льёт свет на земь холодный свой.
Дремлют ещё поля, леса,
Нисходит благости роса.
Но уж предвестница зари
Рассвет чудесный ном сулит.
От края неба выплывая,
Таинственна и величава,
Открыв прелестные ресницы,
Является заря-денница.
О, как сапфир она искриться!
Вся слава звёзд во всей вселенной
Померкла пред её явленьем.
Над тьмой победно торжествуя,
Она Творцу шлёт – Аллилуйя!
Всех звёзд бесчисленных светила
Премудрость Божья сотворила;
Число их Всемогущий знает,
Их поимённо называет.
И ей особо имя дал –
Звездою утренней назвал.
Как утро шествует за ней
Чредою многих тысяч дней.
И, если месяц молодой
В её владенья приплывает,
Чудесной встречи не бывает.
Звездой прекрасной увлечён,
Он превращается, вдруг, в чёлн.
К ней медленно он подплывает,
Садиться в чёлн ей предлагает.
Так с нею, утренней и светлой
Готов он плыть хоть до рассвета.
И трепетно, как диадему,
Несёт её перед вселенной.
Но, быв послушен Проведению,
Он замер, вдруг, в благоговении.
Она же светлая Венера,
Сияя в чистоте нетленной,
Покой и радость излучала
Всему живому от начала.
Весьма Божественно явление –
Величит Господа творение1
Но, жаль, не долго оно длится.
Вот-вот спешит уже зарница.
Разлукой скорою смущён,
Медлит ещё небесный чёлн.
Но, вскоре алая заря,
Их тихо-тихо развела.
И месяц ясный, молодой,
Простился с утренней звездой.
Звезда всё выше поднимаясь,
С челном небесным расставаясь,
Лучам могучего светила,
Она покорно уступила.
Светлело небо, и она
Стала совсем уж не видна.
А месяц, словно в океане,
Уплыл, и вовсе там растаял.
Зардел восток на небосклоне,
И птичий мир проснулся звонкий,
Росой засеребрился луч.
И всё воспрянуло вокруг.
Огромное светило дня
Творца десница подняла.
Он вновь по милости Своей,
Нам дарит день чудесный сей.
Животворящий Его дух Святой
Объемлет всё Любовию своей.
И радостно всему живому.
Всё дышащее славит Бога.
Аллилуйя!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
